-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хво́стик хво́стики
родовий хво́стика хво́стиків
давальний хво́стику, хво́стикові хво́стикам
знахідний хво́стик хво́стики
орудний хво́стиком хво́стиками
місцевий на/у хво́стику на/у хво́стиках
кличний хво́стику* хво́стики*

Словник фразеологізмів

бі́́гати (тягну́́тися) хвосто́́м за ким. Невідступно слідувати за ким-небудь, набридливо залицятися. Найбільше балакали люди, як Параска хвостом бігала за паном… (Панас Мирний); Про Таню Коваль Шухновський говорив: — Мабуть, диявол сидить у цій дівці. Некрасива, без ніякої фігури, а хлопці хвостом за нею тягнуться (Ю. Збанацький). бі́́гти хво́́стиком. — Затримайте його! — мало не плачучи, попросила Жакліна, коли за Віталієм зачинилися двері.— Невже ж мені за ним хвостиком бігти? (І. Муратов); Він бачив, що .. Власов утюрився [закохався] в його сестру, що хвостиком бігав би усюди за нею (Панас Мирний).

дівча́чий хвіст (хво́стик), фам. Хлопець, який полюбляє дівчат та їхнє товариство. Коли Михайлові, відомому на все село дівчачому хвостові, нагадують про Орисю, він опускає очі і щоки його спалахують рум’янцем (З журналу); — Оце ще дівчачий хвостик — тільки біля них його і видно (Сл. В. Ужченка).

з хво́стиком. З надлишком, з надбавкою, перев. невеликою; з перевищенням, над якусь міру. — Їй-богу, мало сотні карбованців.. Треба дві або й три сотні та ще й з хвостиком,— сказав Мельхиседек (І. Нечуй-Левицький); Шугалія посіяв півтора, Барило — гектар з хвостиком (В. Кучер).

ті́льки хвосто́м мелькну́ти, ірон. Дуже швидко піти, поїхати, побігти, втекти, зникнути і т. ін. звідкись. — Весною, як натиснуть наші невичерпні резерви,— німець тільки хвостом мелькне (А. Хорунжий). ті́льки хво́стиком мелькну́ти. — Прибор чаю… живо! — скомандував Проценко. Прислужник тільки хвостиком мелькнув і зразу скрився (Панас Мирний); — Дурне мишеня, — сказала Тоня і так перелякала її цим, що та тільки хвостиком мелькнула (Г. Епік).