-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив харча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   харчі́мо, харчі́м
2 особа харчи́ харчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа харча́тиму харча́тимемо, харча́тимем
2 особа харча́тимеш харча́тимете
3 особа харча́тиме харча́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа харчу́ харчимо́, харчи́м
2 особа харчи́ш харчите́
3 особа харчи́ть харча́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
харчачи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. харча́в харча́ли
жін. р. харча́ла
сер. р. харча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
харча́вши

Словник синонімів

ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИрозм.,ХАВЧА́ТИрозм.,РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); - Це ти, Шовкун? - озвався якийсь вершник у темряві.. По голосу не можна було впізнати, хто це такий, бо вершник хрипів (О. Гончар); - Пустіть!.. Я їм голови позриваю!.. Повбиваю!.. Потрощу!.. Пустіть! - Далі вже й слова не міг сказати, тільки харчав (Б. Грінченко); Зачав мій Шпак пісні виводить, - Та ні - зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Л. Глібов); Обома руками він держався за кляпи сурдута Хоми і теліпав свойого помічника.., риплячи ненастанно: - Арештувати його! (І. Франко).
ХРОПІ́ТИ[ХРОПТИ́] (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИрозм.,ХАРКОТІ́ТИдіал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Довженко); В купе задуха. Всі харчать (Я. Качура); Він спав твердо з роззявленим беззубим ротом, харкотів, мов підрізаний (І. Франко); Хтось голосно схропує (Ю. Збанацький).