-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | харча́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | харчі́мо, харчі́м |
2 особа | харчи́ | харчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | харча́тиму | харча́тимемо, харча́тимем |
2 особа | харча́тимеш | харча́тимете |
3 особа | харча́тиме | харча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | харчу́ | харчимо́, харчи́м |
2 особа | харчи́ш | харчите́ |
3 особа | харчи́ть | харча́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
харчачи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | харча́в | харча́ли |
жін. р. | харча́ла |
сер. р. | харча́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
харча́вши |
Словник синонімів
ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИ розм., ХАВЧА́ТИ розм., РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); - Це ти, Шовкун? - озвався якийсь вершник у темряві.. По голосу не можна було впізнати, хто це такий, бо вершник хрипів (О. Гончар); - Пустіть!.. Я їм голови позриваю!.. Повбиваю!.. Потрощу!.. Пустіть! - Далі вже й слова не міг сказати, тільки харчав (Б. Грінченко); Зачав мій Шпак пісні виводить, - Та ні - зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Л. Глібов); Обома руками він держався за кляпи сурдута Хоми і теліпав свойого помічника.., риплячи ненастанно: - Арештувати його! (І. Франко).
ХРОПІ́ТИ [ХРОПТИ́] (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ діал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Довженко); В купе задуха. Всі харчать (Я. Качура); Він спав твердо з роззявленим беззубим ротом, харкотів, мов підрізаний (І. Франко); Хтось голосно схропує (Ю. Збанацький).