халтурнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | халтурну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | халтурні́мо, халтурні́м | |
2 особа | халтурни́ | халтурні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | халтурну́ | халтурнемо́, халтурне́м |
2 особа | халтурне́ш | халтурнете́ |
3 особа | халтурне́ | халтурну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | халтурну́в | халтурну́ли |
жін.р. | халтурну́ла | |
сер.р. | халтурну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
халтурну́вши |