фіглювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фіглюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фіглю́ймо
2 особа фіглю́й фіглю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фіглюва́тиму фіглюва́тимемо, фіглюва́тимем
2 особа фіглюва́тимеш фіглюва́тимете
3 особа фіглюва́тиме фіглюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фіглю́ю фіглю́ємо, фіглю́єм
2 особа фіглю́єш фіглю́єте
3 особа фіглю́є фіглю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
фіглю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фіглюва́в фіглюва́ли
жін. р. фіглюва́ла
сер. р. фіглюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
фіглюва́вши