франкувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив франкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   франку́ймо
2 особа франку́й франку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа франкува́тиму франкува́тимемо, франкува́тимем
2 особа франкува́тимеш франкува́тимете
3 особа франкува́тиме франкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа франку́ю франку́ємо, франку́єм
2 особа франку́єш франку́єте
3 особа франку́є франку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
франку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. франкува́в франкува́ли
жін. р. франкува́ла
сер. р. франкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
франко́ваний
Безособова форма
франко́вано
Дієприслівник
франкува́вши