фракціонувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | фракціонува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | фракціону́ймо | |
2 особа | фракціону́й | фракціону́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фракціонува́тиму | фракціонува́тимемо, фракціонува́тимем |
2 особа | фракціонува́тимеш | фракціонува́тимете |
3 особа | фракціонува́тиме | фракціонува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | фракціону́ю | фракціону́ємо, фракціону́єм |
2 особа | фракціону́єш | фракціону́єте |
3 особа | фракціону́є | фракціону́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
фракціону́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | фракціонува́в | фракціонува́ли |
жін. р. | фракціонува́ла | |
сер. р. | фракціонува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
фракціоно́ваний | ||
Безособова форма | ||
фракціоно́вано | ||
Дієприслівник | ||
фракціонува́вши |