-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | фа́яти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | фа́ймо |
2 особа | фай | фа́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | фа́ятиму | фа́ятимемо, фа́ятимем |
2 особа | фа́ятимеш | фа́ятимете |
3 особа | фа́ятиме | фа́ятимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | фа́ю | фа́ємо, фа́єм |
2 особа | фа́єш | фа́єте |
3 особа | фа́є | фа́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
фа́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | фа́яв | фа́яли |
жін. р. | фа́яла |
сер. р. | фа́яло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
фа́явши |
Словник синонімів
КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ [МЕТЕЛЯ́ТИ], МАТЛЯ́ТИ [МОТЛЯ́ТИ] розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.; ПОКОЛИ́ХУВАТИ, ПОГО́ЙДУВАТИ (злегка або час від часу); ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИГО́ЙДУВАТИ (раз у раз). - Док.: колихну́ти, поколихну́ти, колисну́ти, гойдну́ти, коливну́ти, поколихну́ти. Вітер шумів і колихав верхами ялиць (І. Франко); Легенький вітерець колисав плюмажі над високими ківерами (Н. Рибак); І тії тополі Над Іваном на могилі, Коло того гаю, І без вітру гойдаються, І вітер гойдає (Т. Шевченко); Вітер на вулиці коливав віти дерев (В. Собко); А вітер шелестів житами, метляв хустиною білою на дівчині (А. Головко); Вітер холодний корогвами матляв (А. Тесленко); Вітер тріпав папірцем, що в руці, мотляв порожньою торбинкою (А. Головко); Шелестить у вербах вітер, ледве шелевіє... (Л. Первомайський); Навіть листком не поколихне глибокий передосінній вечір (М. Стельмах); Вітер тихенько погойдує хвою (Я. Шпорта); Світла горять блідим полум’ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Марко Черемшина).