фарширувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фарширува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фарширу́ймо
2 особа фарширу́й фарширу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фарширува́тиму фарширува́тимемо, фарширува́тимем
2 особа фарширува́тимеш фарширува́тимете
3 особа фарширува́тиме фарширува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фарширу́ю фарширу́ємо, фарширу́єм
2 особа фарширу́єш фарширу́єте
3 особа фарширу́є фарширу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
фарширу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фарширува́в фарширува́ли
жін. р. фарширува́ла
сер. р. фарширува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
фарширо́ваний
Безособова форма
фарширо́вано
Дієприслівник
фарширува́вши