-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фартуши́на фартуши́ни
родовий фартуши́ни фартуши́н
давальний фартуши́ні фартуши́нам
знахідний фартуши́ну фартуши́ни
орудний фартуши́ною фартуши́нами
місцевий на/у фартуши́ні на/у фартуши́нах
кличний фартуши́но* фартуши́ни*

Словник синонімів

ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав’язками), НАГРУ́ДНИКрідше,ФАРТУШИ́НА розм.,ОПИ́НКА діал.,ПОПЕРЕ́ДНИК діал.,ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал.,ЗАПА́СКА діал.- А я фартух припережу, Нажну копу ще й полежу (пісня); Такий, як і завжди, батько, бадьорий, шапка на потилицю збита, у ремінному нагруднику (А. Головко); Дарка поклала квача коло відра,.. обсмикнула підтикану фартушину (Леся Українка); Гнали [робітники] долів зеленою улицею за.. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (І. Франко); Сухий, високий на зріст, середнього віку чоловік у білому попереднику і білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці (Л. Яновська); Олена.. заметушилась, махнула попередницею по лаві: - Сідай, Левку (М. Стельмах); Заголосили жінки, витираючи запасками очі (П. Кочура).