фаркнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | фа́ркнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | фа́ркнімо, фа́ркнім | |
2 особа | фа́ркни | фа́ркніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фа́ркну | фа́ркнемо, фа́ркнем |
2 особа | фа́ркнеш | фа́ркнете |
3 особа | фа́ркне | фа́ркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | фа́ркнув | фа́ркнули |
жін.р. | фа́ркнула | |
сер.р. | фа́ркнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
фа́ркнувши |