-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ути́сник | ути́сники |
родовий | ути́сника | ути́сників |
давальний | ути́сникові, ути́снику | ути́сникам |
знахідний | ути́сника | ути́сників |
орудний | ути́сником | ути́сниками |
місцевий | на/в ути́сникові, ути́снику | на/в ути́сниках |
кличний | ути́снику | ути́сники |
Словник синонімів
ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився - душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); - Щось затівають пани-ляхи, - сказав один козак. - Хитрують, душмани, - погодився й другий (П. Панч). - Пор. експлуата́тор.