-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утереби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утеребі́мо, утеребі́м
2 особа утереби́ утеребі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утереблю́ утеребимо́, утереби́м
2 особа утереби́ш утеребите́
3 особа утереби́ть утеребля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. утереби́в утереби́ли
жін.р. утереби́ла
сер.р. утереби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утереби́вши

Словник синонімів

ВТЯГТИ́[УТЯГТИ́] (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ[УТЯГНУ́ТИ], ВВОЛОКТИ́[УВОЛОКТИ́], ВТАСКА́ТИ[УТАСКА́ТИ]розм.,ВТЕРЕБИ́ТИ[УТЕРЕБИ́ТИ]фам. - Недок.: втя́гувати[утя́гувати], втяга́ти[утяга́ти], вволіка́ти[уволіка́ти], вта́скувати[ута́скувати]. Насилу добилися до соломи. Ряден з п’ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний); Об’юшений потом, втягує деревину в двір (М. Стельмах); Якоїсь однієї ночі розламали [хлопці] широчезне вікно і вчотирьох втаскали в приміщення станції стодвадцятипудовий бак (М. Трублаїні); Зв’язали любенько йому руки, щоб не пручався, та й утеребили у човен і приїхали на той бік (Г. Квітка-Основ’яненко).