утворити 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | утвори́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | утворі́мо, утворі́м | |
2 особа | утвори́ | утворі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | утворю́ | утво́римо, утво́рим |
2 особа | утво́риш | утво́рите |
3 особа | утво́рить | утво́рять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | утвори́в | утвори́ли |
жін.р. | утвори́ла | |
сер.р. | утвори́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
утво́рений | ||
Безособова форма | ||
утво́рено | ||
Дієприслівник | ||
утвори́вши |