усічений 2 значення
-1-
дієприкметник
(від: усікти́)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | усі́чений | усі́чена | усі́чене | усі́чені |
родовий | усі́ченого | усі́ченої | усі́ченого | усі́чених |
давальний | усі́ченому | усі́ченій | усі́ченому | усі́ченим |
знахідний | усі́чений, усі́ченого | усі́чену | усі́чене | усі́чені, усі́чених |
орудний | усі́ченим | усі́ченою | усі́ченим | усі́ченими |
місцевий | на/в усі́ченому, усі́ченім | на/в усі́ченій | на/в усі́ченому, усі́ченім | на/в усі́чених |
-2-
прикметник
(скорочений)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | усі́чений | усі́чена | усі́чене | усі́чені |
родовий | усі́ченого | усі́ченої | усі́ченого | усі́чених |
давальний | усі́ченому | усі́ченій | усі́ченому | усі́ченим |
знахідний | усі́чений, усі́ченого | усі́чену | усі́чене | усі́чені, усі́чених |
орудний | усі́ченим | усі́ченою | усі́ченим | усі́ченими |
місцевий | на/в усі́ченому, усі́ченім | на/в усі́ченій | на/в усі́ченому, усі́ченім | на/в усі́чених |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | усі́чений | усі́чена | усі́чене | усі́чені |
родовий | усі́ченого | усі́ченої | усі́ченого | усі́чених |
давальний | усі́ченому | усі́ченій | усі́ченому | усі́ченим |
знахідний | усі́чений, усі́ченого | усі́чену | усі́чене | усі́чені, усі́чених |
орудний | усі́ченим | усі́ченою | усі́ченим | усі́ченими |
місцевий | на/в усі́ченому, усі́ченім | на/в усі́ченій | на/в усі́ченому, усі́ченім | на/в усі́чених |