-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уся́кий уся́ка уся́ке уся́кі
родовий уся́кого уся́кої уся́кого уся́ких
давальний уся́кому уся́кій уся́кому уся́ким
знахідний уся́кий, уся́кого уся́ку уся́ке уся́кі, уся́ких
орудний уся́ким уся́кою уся́ким уся́кими
місцевий на/в уся́кому, уся́кім на/в уся́кій на/в уся́кому, уся́кім на/в уся́ких

Словник синонімів

БУДЬ-ХТО́ (немає значення, байдуже хто), АБИ́ХТОрідше,ХОЧ ХТО́розм., ХТО-БУ́ДЬрозм. рідше; ХТО ЗАВГО́ДНОрозм., ХТО ПОПА́ЛО[ХТО ПОПАДЕ́]розм., ХТО ХО́ЧЕШ[ХТО ХО́ЧЕТЕі т. ін.]розм., ХТО ПРИПА́ЛО[ХТО ПРИПАДЕ́]розм. рідше, ХТО ПРИ́ЙДЕТЬСЯрозм. рідше,ХТО Б [ТАМ (ТО)] НЕ БУВ [НЕ БУЛО́ - у непрямих відм.]розм., ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙрозм. (будь-хто без розбору); ВСЯ́КИЙ[УСЯ́КИЙ], ВСЯК[УСЯ́К]розм., КО́ЖНИЙ[КО́ЖЕН] (узятий підряд, без пропусків). - Я не зобов’язаний говорити будь-кому про свої почуття, - мовив я (Є. Гуцало); - Слова, фрази! - шепотить Хо. - Се абихто зможе! (М. Коцюбинський); Грицько бачив: Чіпка хоч кого підхилить під себе (Панас Мирний); Чужі всі були, чужі доокола. Вороги. Знала, що якби попробувала розказати кому-будь, от хоч би цьомуСпасителеві,що стоїть спижеве розп’яття на столику, - то й він би зрадив (Г. Хоткевич); В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (О. Гончар); - А, Боже ж мій! Я не така людина, кого хочете поспитайте, - хвилювався Семен (М. Коцюбинський); Врангелівські корпуси з’єднуються в районі станції Апостолове і розвивають звідти удар на захід.., назустріч західним союзникам - Пілсудському, Петлюрі чи кому б там не було (О. Гончар); Напившись, звірів [грек], очі його робилися червоними, як у роздратованого гарячим залізом барана, і, якщо його не зв’язували тут же, він нападав на першого-ліпшого і бив трохи не до смерті (Григорій Тютюнник); - О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе, - казали другі (Панас Мирний); Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (І. Котляревський); Цієї нової гідності не можна було приховати, вона була видима кожному (О. Гончар). - Пор. 1. хто-не́будь.
БУДЬ-ЯКИ́Й (немає значення, байдуже який), ВСЯ́КИЙ[УСЯ́КИЙ], ВСЯК[УСЯ́К]розм. рідше,ХОЧ ЯКИ́Йрозм., БУДЬ-КОТРИ́Йрозм. рідше, АБИ́ЯКИЙрідше,КОТРИ́Й-БУДЬрозм. рідко; ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙрозм., ЯКИ́Й ЗАВГО́ДНО[КОТРИ́Й ЗАВГО́ДНО]розм., ЯКИ́Й [КО́ТРИ́Й] ПОПА́ЛО [ПОПАДЕ́]розм., ЯКИ́Й [КО́ТРИЙ] ХО́ЧЕШ [ХО́ЧЕТЕі т. ін.]розм., ЯКИ́Й [КО́ТРИ́Й] ПРИПА́ЛО [ПРИПАДЕ́]розм. рідше,ЯКИ́Й ПРИ́ЙДЕТЬСЯ[КО́ТРИ́Й ПРИ́ЙДЕТЬСЯ]розм. рідше,ЯКИ́Й [КО́ТРИ́Й] БИ [ТАМ (ТО)] НЕ БУВ [НЕ БУЛО́- у непрямих відм.]розм. (будь-який без розбору). Будь-які твої слова й докази розіб’ються об панцир його озлобленості (О. Гончар); Вона [баба] без всякого обману І щиро без обиняків Робила грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Тихович каже циганові копати абиякий кущ (М. Коцюбинський); - У нас три висотні об’єкти - кожний вибере собі перший-ліпший (І. Волошин); [Морж:] У повітрі літає мікроба. Так оця мікроба може вам, вибачте, в які завгодно місця залізти (О. Корнійчук); [Гелен:] Певен я: коли б та перемога була в руці Гелени, в Поліксени чи в Андромахи, чи в котрої хочеш, та не в твоїй, - вона була б за нами (Леся Українка). - Пор. 1. ко́жний, 1. яки́й-не́будь.
КО́ЖНИЙ[КО́ЖЕН] (один з усіх, узятий окремо; будь-який з даного ряду), КОЖНІ́СІНЬКИЙпідсил., КО́ЖДИЙдіал., ЖО́ДЕН[ЖО́ДНИЙ]діал., ЖА́ДЕН[ЖА́ДНИЙ]діал.; ВСЯ́КИЙ[УСЯ́КИЙ], ВСЯК[УСЯ́К]розм. (який завгодно). Кожний магнат держить своє військо, скільки спроможеться на свій кошт його держати (І. Нечуй-Левицький); Ішли вже заробітчани мовчки, нога за ногою, кожен сам з своєю думкою (Панас Мирний); І тиша - наче кожнісінький листочок, кожнісінька билиночка спочива (Марко Вовчок); Він видів, як легіні пересипали золото в бордюгах, а потім, кладучися спати, положив кождий собі свій бордюг під голови (Г. Хоткевич); Сталивони жоден вечір зіходитись під вербою (Г. Квітка-Основ’яненко); Не всяка риба запливає на цю глибину (М. Трублаїні). - Пор. бу́дь-яки́й.
РІЗНОМАНІ́ТНИЙ (неоднаковий з іншим, несхожий на інший чимось), РІ́ЗНИЙ, БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, УСЯ́КИЙ[ВСЯ́КИЙ], УСІЛЯ́КИЙ[ВСІЛЯ́КИЙ], УСЯ́К[ВСЯК]розм., РОЗМАЇ́ТИЙ. За стіною знов починається різноманітний шум. Спочатку лунають гучні і бурхливі пасажі скрипки. Потім чути плач дитини, дзижчання пилки (І. Кочерга); Різні люди трапляються нам на розпуттях життя, багатоманітні, як неоднаковість наших шляхів (П. Загребельний); Звідусіль пахло житами, усякими польовими квітами (І. Нечуй-Левицький); Він до нестями захоплювався полюванням, збирав чучела усіляких птахів (С. Чорнобривець); Важливі ті емоції, які в мені пробуджують різні люди, - спасибі їм за ті розмаїті емоції, бо я маю спізнати їх (Є. Гуцало).

Словник фразеологізмів

без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́. 1. Нескладно, погано, безсистемно і т. ін. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка).

2. зі сл. тіка́ти, маха́ти і т. ін. В усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т. ін. Тікали [турки] без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Бездумним поглядом обвів о. Ананій .. обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч); Руки .. знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич).

3. Необдумано, нерозумно і т. ін. Вбовтнувся в річ без ладу (М. Номис); Без ладу живе (Сл. Б. Грінченка).

в уся́кому (в уся́кім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський); У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

в уся́кому (в уся́кім) ра́зі. У будь-якому випадку; принаймні. Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський); У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

ко́жної хвили́ни. У будь-який момент, будь-коли або завжди; повсякчас. Тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (М. Коцюбинський). ко́жну хвили́ну. Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Леся Українка). в уся́ку (у бу́дь-яку) хвили́ну. В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (О. Гончар).

над (по́над) [уся́ке] сподіва́ння. Всупереч тому, на що можна було розраховувати; несподівано. Товар пішов, над сподівання, добре, замовлень приходило чимраз більше (І. Франко); Зупинилася на хвилинку, ніби дожидаючи Славкового слова. Її очі над усяке сподівання закліпали, а вона їх витирала хустинкою (Л. Мартович).

над (по́над) [уся́ке] сподіва́ння. Всупереч тому, на що можна було розраховувати; несподівано. Товар пішов, над сподівання, добре, замовлень приходило чимраз більше (І. Франко); Зупинилася на хвилинку, ніби дожидаючи Славкового слова. Її очі над усяке сподівання закліпали, а вона їх витирала хустинкою (Л. Мартович).

уся́кий (уся́ка, ко́жний, ко́жна) соба́ка, зневажл. Будь-хто, перший-ліпший. — Мене тут усяка собака знає, адже я місцевий (М. Чабанівський); — А йти Стебнями, де кожна собака в очі Юрішкові дивиться,— та пощо ж того всього? (Г. Хоткевич).

уся́кий (уся́ка, ко́жний, ко́жна) соба́ка, зневажл. Будь-хто, перший-ліпший. — Мене тут усяка собака знає, адже я місцевий (М. Чабанівський); — А йти Стебнями, де кожна собака в очі Юрішкові дивиться,— та пощо ж того всього? (Г. Хоткевич).

[уся́кими] пра́вдами й непра́вдами. Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т. ін.; будь-що. Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх .. шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний); Дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).