усукати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | усука́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | усука́ймо, усучі́мо | |
2 особа | усука́й, усучи́ | усука́йте, усучі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усука́ю, усучу́ | усука́ємо, усука́єм, усу́чимо, усу́чим |
2 особа | усука́єш, усу́чиш | усука́єте, усу́чите |
3 особа | усука́є, усу́чить | усука́ють, усу́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | усука́в | усука́ли |
жін.р. | усука́ла | |
сер.р. | усука́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
усука́вши |