устояти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | усто́яти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | усті́ймо | |
2 особа | усті́й | усті́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усто́ю | усто́їмо, усто́їм |
2 особа | усто́їш | усто́їте |
3 особа | усто́їть | усто́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | усто́яв | усто́яли |
жін.р. | усто́яла | |
сер.р. | усто́яло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
усто́явши |