-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усто́яти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усті́ймо
2 особа усті́й усті́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усто́ю усто́їмо, усто́їм
2 особа усто́їш усто́їте
3 особа усто́їть усто́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усто́яв усто́яли
жін.р. усто́яла
сер.р. усто́яло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усто́явши

Словник фразеологізмів

устоя́ти на нога́х. Виявитися спроможним бути самостійним, незалежним. — Я знаю, дехто думає: от тепер їй світ зав’язаний, підрізало крильця нашій Катерині. А от я доведу, що й сама на ногах устою, і житиму добре, і дітей до пуття доведу (С. Журахович).