устигнутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[безос., розм.]

Словник відмінків

Інфінітив усти́гнутися, усти́гнутись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа усти́гнеться  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. усти́гнулося, усти́гнулось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник