усталюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уста́люватися, уста́люватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | уста́люватиметься | уста́люватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | уста́люється | уста́люються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уста́люючись* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уста́лювався, уста́лювавсь | уста́лювалися, уста́лювались |
жін. р. | уста́лювалася, уста́лювалась | |
сер. р. | уста́лювалося, уста́лювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уста́лювавшись |