усправедливлюваний 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усправедли́влюваний усправедли́влювана усправедли́влюване усправедли́влювані
родовий усправедли́влюваного усправедли́влюваної усправедли́влюваного усправедли́влюваних
давальний усправедли́влюваному усправедли́влюваній усправедли́влюваному усправедли́влюваним
знахідний усправедли́влюваний, усправедли́влюваного усправедли́влювану усправедли́влюване усправедли́влювані, усправедли́влюваних
орудний усправедли́влюваним усправедли́влюваною усправедли́влюваним усправедли́влюваними
місцевий на/в усправедли́влюваному, усправедли́влюванім на/в усправедли́влюваній на/в усправедли́влюваному, усправедли́влюванім на/в усправедли́влюваних