усправедливлюваний 1 значення
-1-
дієприкметник
[рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | усправедли́влюваний | усправедли́влювана | усправедли́влюване | усправедли́влювані |
родовий | усправедли́влюваного | усправедли́влюваної | усправедли́влюваного | усправедли́влюваних |
давальний | усправедли́влюваному | усправедли́влюваній | усправедли́влюваному | усправедли́влюваним |
знахідний | усправедли́влюваний, усправедли́влюваного | усправедли́влювану | усправедли́влюване | усправедли́влювані, усправедли́влюваних |
орудний | усправедли́влюваним | усправедли́влюваною | усправедли́влюваним | усправедли́влюваними |
місцевий | на/в усправедли́влюваному, усправедли́влюванім | на/в усправедли́влюваній | на/в усправедли́влюваному, усправедли́влюванім | на/в усправедли́влюваних |