успокоїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[арх.]
Словник відмінків
Інфінітив | успоко́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | успоко́ймо | |
2 особа | успоко́й | успоко́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | успоко́ю | успоко́їмо, успоко́їм |
2 особа | успоко́їш | успоко́їте |
3 особа | успоко́їть | успоко́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | успоко́їв | успоко́їли |
жін.р. | успоко́їла | |
сер.р. | успоко́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
успоко́єний | ||
Безособова форма | ||
успоко́єно | ||
Дієприслівник | ||
успоко́ївши |