успадковуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | успадко́вуватися, успадко́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | успадко́вуватиметься | успадко́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | успадко́вується | успадко́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
успадко́вуючись* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | успадко́вувався, успадко́вувавсь | успадко́вувалися, успадко́вувались |
жін. р. | успадко́вувалася, успадко́вувалась | |
сер. р. | успадко́вувалося, успадко́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
успадко́вувавшись |