успадковуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив успадко́вуватися, успадко́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа успадко́вуватиметься успадко́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа успадко́вується успадко́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
успадко́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. успадко́вувався, успадко́вувавсь успадко́вувалися, успадко́вувались
жін. р. успадко́вувалася, успадко́вувалась
сер. р. успадко́вувалося, успадко́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
успадко́вувавшись