-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний успадко́ваний успадко́вана успадко́ване успадко́вані
родовий успадко́ваного успадко́ваної успадко́ваного успадко́ваних
давальний успадко́ваному успадко́ваній успадко́ваному успадко́ваним
знахідний успадко́ваний, успадко́ваного успадко́вану успадко́ване успадко́вані, успадко́ваних
орудний успадко́ваним успадко́ваною успадко́ваним успадко́ваними
місцевий на/в успадко́ваному, успадко́ванім на/в успадко́ваній на/в успадко́ваному, успадко́ванім на/в успадко́ваних

Словник синонімів

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ[ВРОДЖЕНИЙ], ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙзаст.Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів’я); З натури Неля була несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде); - Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко); - В неї є прирожденна естетичність: все їй здається театром, сценою (І. Нечуй-Левицький).
СПАДКОЄ́МНИЙ (який має право на спадщину; який від народження належить до певного соціального стану, до якого має перейти влада; який є спадщиною), СПАДКО́ВИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ (одержаний у спадщину). Спадкоємний принц; Спадкоємний князь; Синові залишив той самий спадкоємний хутір (М. Стельмах); Спадкове дворянство; Успадковані землі.