-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усла́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усла́влюймо
2 особа усла́влюй усла́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усла́влюватиму усла́влюватимемо, усла́влюватимем
2 особа усла́влюватимеш усла́влюватимете
3 особа усла́влюватиме усла́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усла́влюю усла́влюємо, усла́влюєм
2 особа усла́влюєш усла́влюєте
3 особа усла́влює усла́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усла́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усла́влював усла́влювали
жін. р. усла́влювала
сер. р. усла́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
усла́влюваний
Безособова форма
усла́влювано
Дієприслівник
усла́влювавши

Словник синонімів

ОБМОВЛЯ́ТИкого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ[ОСУ́ДЖУВАТИ], СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ[ОГОВО́РЮВАТИ]розм., ОПОРО́ЧУВАТИ, ПОРО́ЧИТИ, ОСЛАВЛЯ́ТИ, ОСЛА́ВЛЮВАТИ, ОЧОРНЯ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ, УСЛАВЛЯ́ТИ розм.,УСЛА́ВЛЮВАТИрозм.,ОБНО́СИТИрозм.,ОБПЛІ́СКУВАТИрозм.,ОКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ШЕЛЬМУВА́ТИрозм., ОСУДЖА́ТИрідше,ҐАБЗУВА́ТИдіал.; НАГОВО́РЮВАТИна кого і без додатка,НАМОВЛЯ́ТИ, ОББРІ́ХУВАТИкого,НАБАЛА́КУВАТИна кого, розм.,НАБРІ́ХУВАТИрозм.,КЛЕПА́ТИрозм.,НАКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ПЛЕСКА́ТИрозм., ВА́ДИТИна кого, діал. (звичайно - говорити неправду про когось). - Док.: обмо́вити, обсуди́ти[осуди́ти], обговори́ти[оговори́ти], опоро́чити, осла́вити, очорни́ти, усла́вити, обнести́, обплеска́ти, оклепа́ти, ошельмува́ти, оцерклюва́тидіал.облихосло́вити, опащекува́тидіал.наговори́ти, намо́вити, оббреха́ти, набала́кати, набреха́ти, наклепа́ти, наплеска́ти. В останню мить баба Лисавета стямилась, не захотіла обмовляти свою невістку (Д. Бедзик); Отож мене обсудила близька сусідочка, Бодай вона не виділа на дочці віночка (коломийка); Ще поки Мася молодша була.. та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (А. Свидницький); Попід хатами.. сиділи баби й молодиці, лущили соняшник.. і, хитаючи головами, когось судили (С. Васильченко); В сусіда жінка язиката мене неславить (І. Франко); Я мовчала... мовчала, мов не знала й не чула нічого, а тепер привселюдно осоромлю її,.. хай знає, як мене порочити! (Л. Яновська); - Якщо вона могла на все село ославити мене, то могла ж і тобі в листі набрехати про мене хтозна й чого! (А. Головко); - Чогось на мене оце напався наш піп.. лає мене, ганить, обносить мене по селі (І. Нечуй-Левицький); [Руфін:] Крістін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Леся Українка); Оце і був його [Товкачів] план: з допомогою Марійки скинути, ошельмувати Бурчака (В. Земляк); - Ти чого мою доньку ґабзуєш? - скипів Окунь (М. Стельмах); Кожному [старшому] бажалося вискочити перед начальством. Через те кожен на кожного клепав, наговорював (Панас Мирний); - Не намовляй, тату, - заперечила дівчина. - Адже ти сам вибирав яблука й печиво (Д. Ткач); - Він, - кажуть, - оббрехав нас справникові, він йому щонебудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати... (Г. Квітка-Основ’яненко); - Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, - всміхнулася Ліна (О. Гончар); Сусідки головами хитали, зітхали..: - Здуріла Ладуриха! Отаке паскудне на чесну молодицю набріхує (О. Ковінька); Замість радіти успіхові товариша.. - перемозі над страшною хворобою, - йому заважають працювати, лихословлять, плетуть, клеплють (І. Кочерга); Нема бридкіших людей, як отакі боягузи, що ледве самі позбудуться страху, як уже пащекують і наклепують всякий бруд на того, кого ще так недавно боялись (Леся Українка); - Так ти тілько.. знаєш на других плескати, а й сам такий, як і всі (Панас Мирний); Облихословити знайомого. - Пор. 1. ганьби́ти.
ПРОСЛАВЛЯ́ТИкого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИрідше,УСЛАВЛЯ́ТИ[ВСЛАВЛЯ́ТИ]уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ[ВСЛА́ВЛЮВАТИ]уроч., ВОЗВЕЛИ́ЧУВАТИзаст., уроч.; ОСПІ́ВУВАТИ, СПІВА́ТИкого, про кого (у віршах, піснях). - Док.: просла́вити, звели́чити, піднести́, усла́вити[всла́вити], возвели́чити, оспіва́ти. Прославимо героїв, які своїми подвигами додали краси всьому чесному світові (О. Довженко); Хай славить мова українська Край, де гніздяться журавлі, Красу оновленого Мінська І чесну дружбу на землі! (М. Рильський); Поема - це жанр, який оспівує і звеличує, поема - це велична симфонія сильних, мужніх, великих людських почуттів і діянь (А. Малишко); Кого почитають, того й величають (прислів’я); Напевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат. Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко); Той не співець, хто не кличе на бій, Хто в пісні народ не уславлює свій (С. Крижанівський); Муса Джаліль уславив свій народ (з газети); Письменник особливо возвеличує київського православного воєводу князя К. Острозького за його патріотичну стійкість (з журналу); - А ось чи думав ти, чому найбільші поети всіх часів саме її оспівували, жінку?З неї, звичайної, земної, творили своїх небесних мадонн... (О. Гончар).