ускладнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ускла́днювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ускла́днюймо | |
2 особа | ускла́днюй | ускла́днюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ускла́днюватиму | ускла́днюватимемо, ускла́днюватимем |
2 особа | ускла́днюватимеш | ускла́днюватимете |
3 особа | ускла́днюватиме | ускла́днюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ускла́днюю | ускла́днюємо, ускла́днюєм |
2 особа | ускла́днюєш | ускла́днюєте |
3 особа | ускла́днює | ускла́днюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ускла́днюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ускла́днював | ускла́днювали |
жін. р. | ускла́днювала | |
сер. р. | ускла́днювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ускла́днюваний | ||
Безособова форма | ||
ускла́днювано | ||
Дієприслівник | ||
ускла́днювавши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ПРОСТИЙ | СКЛАДНИЙ |
Елементарний за складом, однорідний, легкий для розуміння, звичайний. | Важкий для розуміння, для здійснення, для виконання, для сприймання. |
Простий, а, е ~ складний, а, е взір, вірш, вправа, життя, задача, композиція, людина, механізм, мова, операція, переживання, приклад, проблема, рисунок, робота, спосіб, справа, стиль, текст, фасон, форма, характер; для дитини, для іноземця, для мене, для студента, для учня. Бути, здаватися, зробитися, ставати, вважатися простим ~ складним. Досить, дуже, надто, незвичайно, цілком простий ~ складний. | |
Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста (В. Симоненко). Не випадковий і головний герой поеми - старий майстер, який прожив просте і водночас складне у своїй простоті життя (Б. Олійник). | |
Простота ~ складність, просто ~ складно, спрощувати ~ ускладнювати |