усиротіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | усироті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | усироті́ймо | |
2 особа | усироті́й | усироті́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усироті́ю | усироті́ємо, усироті́єм |
2 особа | усироті́єш | усироті́єте |
3 особа | усироті́є | усироті́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | усироті́в | усироті́ли |
жін.р. | усироті́ла | |
сер.р. | усироті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
усироті́лий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
усироті́вши |