-1-
дієслово недоконаного виду
(всипляти) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив усипля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усипля́ймо
2 особа усипля́й усипля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усипля́тиму усипля́тимемо, усипля́тимем
2 особа усипля́тимеш усипля́тимете
3 особа усипля́тиме усипля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усипля́ю усипля́ємо, усипля́єм
2 особа усипля́єш усипля́єте
3 особа усипля́є усипля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усипля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усипля́в усипля́ли
жін. р. усипля́ла
сер. р. усипля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усипля́вши

Словник синонімів

СПА́ТИ (перебувати в стані сну), ВІДПОЧИВА́ТИ, СПОЧИВА́ТИ, ПОЧИВА́ТИзаст., УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]діал., ВІДСИПЛЯ́ТИСЯ[ВІДСИПА́ТИСЯ] (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання). - Отут [біля вікна] і мій Роман спав, ближче до сонця. Відпочивайте й ви (М. Стельмах); Вже й світ, а він спить; вже люди й жать ідуть, а він почиває (П. Куліш); Вона не всипляла ночей і хвилиночки (Марко Вовчок). - Пор. дріма́ти.
-2-
дієслово недоконаного виду
(спати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив усипля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усипля́ймо
2 особа усипля́й усипля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усипля́тиму усипля́тимемо, усипля́тимем
2 особа усипля́тимеш усипля́тимете
3 особа усипля́тиме усипля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усипля́ю усипля́ємо, усипля́єм
2 особа усипля́єш усипля́єте
3 особа усипля́є усипля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усипля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усипля́в усипля́ли
жін. р. усипля́ла
сер. р. усипля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усипля́вши

Словник синонімів

СПА́ТИ (перебувати в стані сну), ВІДПОЧИВА́ТИ, СПОЧИВА́ТИ, ПОЧИВА́ТИзаст., УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]діал., ВІДСИПЛЯ́ТИСЯ[ВІДСИПА́ТИСЯ] (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання). - Отут [біля вікна] і мій Роман спав, ближче до сонця. Відпочивайте й ви (М. Стельмах); Вже й світ, а він спить; вже люди й жать ідуть, а він почиває (П. Куліш); Вона не всипляла ночей і хвилиночки (Марко Вовчок). - Пор. дріма́ти.

Словник відмінків

Інфінітив усипля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усипля́ймо
2 особа усипля́й усипля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усипля́тиму усипля́тимемо, усипля́тимем
2 особа усипля́тимеш усипля́тимете
3 особа усипля́тиме усипля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усипля́ю усипля́ємо, усипля́єм
2 особа усипля́єш усипля́єте
3 особа усипля́є усипля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усипля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усипля́в усипля́ли
жін. р. усипля́ла
сер. р. усипля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усипля́вши

Словник синонімів

ПРИСИПЛЯ́ТИ[ПРИСИПА́ТИрідше] (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]розм.;УКОЛИ́СУВАТИ[ВКОЛИ́СУВАТИ], ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). - Док.: приспа́ти, усипи́ти[всипи́ти], уколиса́ти[вколиса́ти], приколиса́ти, приколихати. - Не спиться? - Олена стала біля мене з відрами. - Нема кому приспати, Олено (Р. Андріяшик); [Столяренко:] Хвора пригнічена. У таких випадках треба створювати середовище, яке збуджувало б, а не усипляло її (С. Голованівський); Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім’ям Сагайдачного (З. Тулуб); Жінка в хустині схопила Орисю на руки й почала її заколисувати, як маленьку (О. Іваненко); - Це, мабуть, той, що по радіо Тоню вітав, - приколисуючи дитину, сказала Корнієва молодиця (О. Гончар). - Пор. заколи́сувати.