-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усипи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усипі́мо, усипі́м
2 особа усипи́ усипі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усиплю́ усипимо́, усипи́м
2 особа усипи́ш усипите́
3 особа усипи́ть усипля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усипи́в усипи́ли
жін.р. усипи́ла
сер.р. усипи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усипи́вши

Словник синонімів

ПРИСИПЛЯ́ТИ[ПРИСИПА́ТИрідше] (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]розм.;УКОЛИ́СУВАТИ[ВКОЛИ́СУВАТИ], ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). - Док.: приспа́ти, усипи́ти[всипи́ти], уколиса́ти[вколиса́ти], приколиса́ти, приколихати. - Не спиться? - Олена стала біля мене з відрами. - Нема кому приспати, Олено (Р. Андріяшик); [Столяренко:] Хвора пригнічена. У таких випадках треба створювати середовище, яке збуджувало б, а не усипляло її (С. Голованівський); Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім’ям Сагайдачного (З. Тулуб); Жінка в хустині схопила Орисю на руки й почала її заколисувати, як маленьку (О. Іваненко); - Це, мабуть, той, що по радіо Тоню вітав, - приколисуючи дитину, сказала Корнієва молодиця (О. Гончар). - Пор. заколи́сувати.