усиновити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усинови́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усинові́мо, усинові́м
2 особа усинови́ усинові́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усиновлю́ усиновимо́, усинови́м
2 особа усинови́ш усиновите́
3 особа усинови́ть усиновля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усинови́в усинови́ли
жін.р. усинови́ла
сер.р. усинови́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
усино́влений
Безособова форма
усино́влено
Дієприслівник
усинови́вши