усеплодючий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усеплодю́чий усеплодю́ча усеплодю́че усеплодю́чі
родовий усеплодю́чого усеплодю́чої усеплодю́чого усеплодю́чих
давальний усеплодю́чому усеплодю́чій усеплодю́чому усеплодю́чим
знахідний усеплодю́чий, усеплодю́чого усеплодю́чу усеплодю́че усеплодю́чі, усеплодю́чих
орудний усеплодю́чим усеплодю́чою усеплодю́чим усеплодю́чими
місцевий на/в усеплодю́чому, усеплодю́чім на/в усеплодю́чій на/в усеплодю́чому, усеплодю́чім на/в усеплодю́чих