-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уселя́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | уселя́ймо |
2 особа | уселя́й | уселя́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | уселя́тиму | уселя́тимемо, уселя́тимем |
2 особа | уселя́тимеш | уселя́тимете |
3 особа | уселя́тиме | уселя́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | уселя́ю | уселя́ємо, уселя́єм |
2 особа | уселя́єш | уселя́єте |
3 особа | уселя́є | уселя́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
уселя́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | уселя́в | уселя́ли |
жін. р. | уселя́ла |
сер. р. | уселя́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
уселя́вши |
Словник синонімів
ВСЕЛЯ́ТИ [УСЕЛЯ́ТИ] (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ [УЛАШТО́ВУВАТИ], РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. - Док.: всели́ти [усели́ти], влаштува́ти [улаштува́ти], розквартирува́ти, посели́ти. - Бачив, який будинок на Мирській вулиці відчубучили? Скоро вселятимуть (А. Хижняк); - Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпше хата - повно постояльців (В. Логвиненко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський).
НАВІ́ЮВАТИ кому що (цілеспрямовано примушувати кого-небудь за допомогою гіпнозу, переконування і т. ін. засвоїти якісь думки, почуття, погляди тощо), ВСЕЛЯ́ТИ [УСЕЛЯ́ТИ] в кого що; ГІПНОТИЗУВА́ТИ кого (приводити в стан гіпнозу за допомогою навіювання). - Док.: наві́яти, всели́ти [усели́ти], загіпнотизува́ти. Навіювати хворому впевненість у видужанні; Навіювати розслаблення; Меккинець пильно дивився на нього, ніби намагався щось сказати або загіпнотизувати чужинця (О. Досвітній). - Пор. 2. настро́ювати.