усамітнюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | усамі́тнюватися, усамі́тнюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | усамі́тнюймося, усамі́тнюймось | |
2 особа | усамі́тнюйся, усамі́тнюйсь | усамі́тнюйтеся, усамі́тнюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усамі́тнюватимуся, усамі́тнюватимусь | усамі́тнюватимемося, усамі́тнюватимемось, усамі́тнюватимемся |
2 особа | усамі́тнюватимешся | усамі́тнюватиметеся, усамі́тнюватиметесь |
3 особа | усамі́тнюватиметься | усамі́тнюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усамі́тнююся, усамі́тнююсь | усамі́тнюємося, усамі́тнюємось, усамі́тнюємся |
2 особа | усамі́тнюєшся | усамі́тнюєтеся, усамі́тнюєтесь |
3 особа | усамі́тнюється | усамі́тнюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
усамі́тнюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | усамі́тнювався, усамі́тнювавсь | усамі́тнювалися, усамі́тнювались |
жін. р. | усамі́тнювалася, усамі́тнювалась | |
сер. р. | усамі́тнювалося, усамі́тнювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
усамі́тнювавшись |