усамітнюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усамі́тнюватися, усамі́тнюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усамі́тнюймося, усамі́тнюймось
2 особа усамі́тнюйся, усамі́тнюйсь усамі́тнюйтеся, усамі́тнюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усамі́тнюватимуся, усамі́тнюватимусь усамі́тнюватимемося, усамі́тнюватимемось, усамі́тнюватимемся
2 особа усамі́тнюватимешся усамі́тнюватиметеся, усамі́тнюватиметесь
3 особа усамі́тнюватиметься усамі́тнюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усамі́тнююся, усамі́тнююсь усамі́тнюємося, усамі́тнюємось, усамі́тнюємся
2 особа усамі́тнюєшся усамі́тнюєтеся, усамі́тнюєтесь
3 особа усамі́тнюється усамі́тнюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усамі́тнюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усамі́тнювався, усамі́тнювавсь усамі́тнювалися, усамі́тнювались
жін. р. усамі́тнювалася, усамі́тнювалась
сер. р. усамі́тнювалося, усамі́тнювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усамі́тнювавшись