усамітнений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усамі́тнений усамі́тнена усамі́тнене усамі́тнені
родовий усамі́тненого усамі́тненої усамі́тненого усамі́тнених
давальний усамі́тненому усамі́тненій усамі́тненому усамі́тненим
знахідний усамі́тнений, усамі́тненого усамі́тнену усамі́тнене усамі́тнені, усамі́тнених
орудний усамі́тненим усамі́тненою усамі́тненим усамі́тненими
місцевий на/в усамі́тненому, усамі́тненім на/в усамі́тненій на/в усамі́тненому, усамі́тненім на/в усамі́тнених