урівнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | урі́внювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | урі́внюймо | |
2 особа | урі́внюй | урі́внюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | урі́внюватиму | урі́внюватимемо, урі́внюватимем |
2 особа | урі́внюватимеш | урі́внюватимете |
3 особа | урі́внюватиме | урі́внюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | урі́внюю | урі́внюємо, урі́внюєм |
2 особа | урі́внюєш | урі́внюєте |
3 особа | урі́внює | урі́внюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
урі́внюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | урі́внював | урі́внювали |
жін. р. | урі́внювала | |
сер. р. | урі́внювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
урі́внюваний | ||
Безособова форма | ||
урі́внювано | ||
Дієприслівник | ||
урі́внювавши |