урівнювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив урі́внювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урі́внюймо
2 особа урі́внюй урі́внюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урі́внюватиму урі́внюватимемо, урі́внюватимем
2 особа урі́внюватимеш урі́внюватимете
3 особа урі́внюватиме урі́внюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урі́внюю урі́внюємо, урі́внюєм
2 особа урі́внюєш урі́внюєте
3 особа урі́внює урі́внюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урі́внюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урі́внював урі́внювали
жін. р. урі́внювала
сер. р. урі́внювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
урі́внюваний
Безособова форма
урі́внювано
Дієприслівник
урі́внювавши