урятовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | урято́вуватися, урято́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | урято́вуймося, урято́вуймось | |
2 особа | урято́вуйся, урято́вуйсь | урято́вуйтеся, урято́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | урято́вуватимуся, урято́вуватимусь | урято́вуватимемося, урято́вуватимемось, урято́вуватимемся |
2 особа | урято́вуватимешся | урято́вуватиметеся, урято́вуватиметесь |
3 особа | урято́вуватиметься | урято́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | урято́вуюся, урято́вуюсь | урято́вуємося, урято́вуємось, урято́вуємся |
2 особа | урято́вуєшся | урято́вуєтеся, урято́вуєтесь |
3 особа | урято́вується | урято́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
урято́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | урято́вувався, урято́вувавсь | урято́вувалися, урято́вувались |
жін. р. | урято́вувалася, урято́вувалась | |
сер. р. | урято́вувалося, урято́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
урято́вувавшись |