урубатися 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(рубаючи, поранитися)

Словник відмінків

Інфінітив уруба́тися, уруба́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уруба́ймося, уруба́ймось
2 особа уруба́йся, уруба́йсь уруба́йтеся, уруба́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уруба́тимуся, уруба́тимусь уруба́тимемося, уруба́тимемось, уруба́тимемся
2 особа уруба́тимешся уруба́тиметеся, уруба́тиметесь
3 особа уруба́тиметься уруба́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уруба́юся, уруба́юсь уруба́ємося, уруба́ємось, уруба́ємся
2 особа уруба́єшся уруба́єтеся, уруба́єтесь
3 особа уруба́ється уруба́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уруба́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уруба́вся, уруба́всь уруба́лися, уруба́лись
жін. р. уруба́лася, уруба́лась
сер. р. уруба́лося, уруба́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уруба́вшись

Словник синонімів

ПОРА́НИТИСЯ (заподіяти собі рану, рани), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, УШКРЯ́БНУТИСЯ[ВШКРЯ́БНУТИСЯ] (звич. не сильно); УРІ́ЗАТИСЯ[ВРІ́ЗАТИСЯ], ПОРІ́ЗАТИСЯ (чимось гострим); УРУБА́ТИСЯ[ВРУБА́ТИСЯ] (рубаючи). Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (М. Носаль); Як пролазив Митруньо крізь пліт, то з поспіху роздер на собі сорочину й покалічився в личко (Лесь Мартович); - А ваша голова? - запитав Саїд. - Пусте. Я ж надміру важкий і, падаючи, вшкрябнувся об колесо (І. Ле); - Відійди, сонечко, бо можу врізатись. - Обшкрябуйся швидше та їдьмо! - Спершу глянемо, що там у нього, - складаючи бритву, каже Левко Іванович (О. Гончар); Чоловік ногу врубав - ..робив до воза люшню і врубався (Б. Грінченко).
-2-
дієслово недоконаного виду
(заглиблюватися)

Словник відмінків

Інфінітив уруба́тися, уруба́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уруба́ймося, уруба́ймось
2 особа уруба́йся, уруба́йсь уруба́йтеся, уруба́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уруба́тимуся, уруба́тимусь уруба́тимемося, уруба́тимемось, уруба́тимемся
2 особа уруба́тимешся уруба́тиметеся, уруба́тиметесь
3 особа уруба́тиметься уруба́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уруба́юся, уруба́юсь уруба́ємося, уруба́ємось, уруба́ємся
2 особа уруба́єшся уруба́єтеся, уруба́єтесь
3 особа уруба́ється уруба́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уруба́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уруба́вся, уруба́всь уруба́лися, уруба́лись
жін. р. уруба́лася, уруба́лась
сер. р. уруба́лося, уруба́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уруба́вшись

Словник синонімів

ПОРА́НИТИСЯ (заподіяти собі рану, рани), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, УШКРЯ́БНУТИСЯ[ВШКРЯ́БНУТИСЯ] (звич. не сильно); УРІ́ЗАТИСЯ[ВРІ́ЗАТИСЯ], ПОРІ́ЗАТИСЯ (чимось гострим); УРУБА́ТИСЯ[ВРУБА́ТИСЯ] (рубаючи). Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (М. Носаль); Як пролазив Митруньо крізь пліт, то з поспіху роздер на собі сорочину й покалічився в личко (Лесь Мартович); - А ваша голова? - запитав Саїд. - Пусте. Я ж надміру важкий і, падаючи, вшкрябнувся об колесо (І. Ле); - Відійди, сонечко, бо можу врізатись. - Обшкрябуйся швидше та їдьмо! - Спершу глянемо, що там у нього, - складаючи бритву, каже Левко Іванович (О. Гончар); Чоловік ногу врубав - ..робив до воза люшню і врубався (Б. Грінченко).

Словник відмінків

Інфінітив уруба́тися, уруба́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уруба́ймося, уруба́ймось
2 особа уруба́йся, уруба́йсь уруба́йтеся, уруба́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уруба́тимуся, уруба́тимусь уруба́тимемося, уруба́тимемось, уруба́тимемся
2 особа уруба́тимешся уруба́тиметеся, уруба́тиметесь
3 особа уруба́тиметься уруба́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уруба́юся, уруба́юсь уруба́ємося, уруба́ємось, уруба́ємся
2 особа уруба́єшся уруба́єтеся, уруба́єтесь
3 особа уруба́ється уруба́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уруба́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уруба́вся, уруба́всь уруба́лися, уруба́лись
жін. р. уруба́лася, уруба́лась
сер. р. уруба́лося, уруба́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уруба́вшись