-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | уродли́вець | уродли́вці |
родовий | уродли́вця | уродли́вців |
давальний | уродли́вцеві, уродли́вцю | уродли́вцям |
знахідний | уродли́вця | уродли́вців |
орудний | уродли́вцем | уродли́вцями |
місцевий | на/в уродли́вцеві, уродли́вці, уродли́вцю | на/в уродли́вцях |
кличний | уродли́вцю | уродли́вці |
Словник синонімів
КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ [УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше], ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Красень смаглявий, чорнобривий, як і сестра його Оксана, з усмішкою сліпучою, що все навкруг осяває, а чорні очі весело іскряться - такий цей лиманець, старший материн брат (О. Гончар); Красень дятел на вербі, Знай, вистукує собі (Д. Білоус); В цех увійшов Філіпчук. Як розплився за останні роки цей красунь-мужчина (Ірина Вільде); [Король:] Чи до вподоби тобі, доню, цей красун? (М. Кропивницький); - А яку ви, господарю найдобріший, покладете ціну за цього красюка? - Циган картинно напівобернув коня, щоб ми всі побачили його лебедину шию (М. Стельмах); - Даю голову на відруб, що з ними нічого поганого не трапилось, - запевнив Павка Македон, оптиміст і вродливець, задушевний друг Козакова (О. Гончар); - Спи, любий синочку! спи, моя врода! Будеш ти в світі щасливий (Леся Українка); - Молодий княженко був такий хорошун, що я полюбила його (С. Васильченко); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (І. Муратов); - Гарнюк такий, що не списати (Марко Вовчок).