уробляти 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(виконувати певну роботу)

Словник відмінків

Інфінітив уробля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уробля́ймо
2 особа уробля́й уробля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уробля́тиму уробля́тимемо, уробля́тимем
2 особа уробля́тимеш уробля́тимете
3 особа уробля́тиме уробля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уробля́ю уробля́ємо, уробля́єм
2 особа уробля́єш уробля́єте
3 особа уробля́є уробля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уробля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уробля́в уробля́ли
жін. р. уробля́ла
сер. р. уробля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уробля́вши

Словник синонімів

ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ[ВРОБЛЯ́ТИ]розм.,ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИрідко;ПРИРОБЛЯ́ТИ[ПРИРО́БЛЮВАТИ], ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ] (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ, БРА́ТИ (перев. на руки). - Док.: зароби́ти, уроби́ти[вроби́ти], запрацюва́ти, прироби́ти, підроби́ти, отри́мати, оде́ржати. - Доярки тепер добре заробляють, не те, що раніше (Є. Гуцало); Спочив би на старість. Сини і онуки Вробили б на хліб і до хліба доволі (А. Малишко); Він.. чесно запрацював ті гроші, він потом обливався шість повних літ, спину не розгинав... (Мирослав Ірчан); Паськам в’язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко); І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); - Та дівчина, що у мене була, п’ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний).
-2-
дієслово недоконаного виду
(укріплювати)

Словник відмінків

Інфінітив уробля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уробля́ймо
2 особа уробля́й уробля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уробля́тиму уробля́тимемо, уробля́тимем
2 особа уробля́тимеш уробля́тимете
3 особа уробля́тиме уробля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уробля́ю уробля́ємо, уробля́єм
2 особа уробля́єш уробля́єте
3 особа уробля́є уробля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уробля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уробля́в уробля́ли
жін. р. уробля́ла
сер. р. уробля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уробля́вши

Словник синонімів

ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ[ВРОБЛЯ́ТИ]розм.,ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИрідко;ПРИРОБЛЯ́ТИ[ПРИРО́БЛЮВАТИ], ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ] (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ, БРА́ТИ (перев. на руки). - Док.: зароби́ти, уроби́ти[вроби́ти], запрацюва́ти, прироби́ти, підроби́ти, отри́мати, оде́ржати. - Доярки тепер добре заробляють, не те, що раніше (Є. Гуцало); Спочив би на старість. Сини і онуки Вробили б на хліб і до хліба доволі (А. Малишко); Він.. чесно запрацював ті гроші, він потом обливався шість повних літ, спину не розгинав... (Мирослав Ірчан); Паськам в’язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко); І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); - Та дівчина, що у мене була, п’ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний).

Словник відмінків

Інфінітив уробля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уробля́ймо
2 особа уробля́й уробля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уробля́тиму уробля́тимемо, уробля́тимем
2 особа уробля́тимеш уробля́тимете
3 особа уробля́тиме уробля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уробля́ю уробля́ємо, уробля́єм
2 особа уробля́єш уробля́єте
3 особа уробля́є уробля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уробля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уробля́в уробля́ли
жін. р. уробля́ла
сер. р. уробля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уробля́вши