уречення 1 значення

-1-
іменник середнього роду
(накликання нещастя) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уре́чення  
родовий уре́чення  
давальний уре́ченню  
знахідний уре́чення  
орудний уре́ченням  
місцевий на/в уре́ченні, уре́ченню  
кличний уре́чення*