уректи 2 значень
-1-
дієслово доконаного виду
(наврочити) [рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | уректи́ | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уречі́мо, уречі́м | |
2 особа | уречи́ | уречі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уречу́ | уречемо́, урече́м |
2 особа | урече́ш | уречете́ |
3 особа | урече́ | уречу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | урі́к | урекли́ |
жін.р. | урекла́ | |
сер.р. | урекло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
урі́кши |
Словник синонімів
-2-
дієслово доконаного виду
(докорити) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | уректи́ | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уречі́мо, уречі́м | |
2 особа | уречи́ | уречі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уречу́ | уречемо́, урече́м |
2 особа | урече́ш | уречете́ |
3 особа | урече́ | уречу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | урі́к | урекли́ |
жін.р. | урекла́ | |
сер.р. | урекло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
урі́кши |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | уректи́ | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уречі́мо, уречі́м | |
2 особа | уречи́ | уречі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уречу́ | уречемо́, урече́м |
2 особа | урече́ш | уречете́ |
3 особа | урече́ | уречу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | урі́к | урекли́ |
жін.р. | урекла́ | |
сер.р. | урекло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
урі́кши |