уражувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ура́жувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ура́жуймо | |
2 особа | ура́жуй | ура́жуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ура́жуватиму | ура́жуватимемо, ура́жуватимем |
2 особа | ура́жуватимеш | ура́жуватимете |
3 особа | ура́жуватиме | ура́жуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ура́жую | ура́жуємо, ура́жуєм |
2 особа | ура́жуєш | ура́жуєте |
3 особа | ура́жує | ура́жують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ура́жуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ура́жував | ура́жували |
жін. р. | ура́жувала | |
сер. р. | ура́жувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ура́жувавши |