-1-
дієслово недоконаного виду
(уражатися, бути пошкодженим - зброєю, хворобою і т. ін.)

Словник відмінків

Інфінітив уража́тися, уража́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уража́ймося, уража́ймось
2 особа уража́йся, уража́йсь уража́йтеся, уража́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уража́тимуся, уража́тимусь уража́тимемося, уража́тимемось, уража́тимемся
2 особа уража́тимешся уража́тиметеся, уража́тиметесь
3 особа уража́тиметься уража́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уража́юся, уража́юсь уража́ємося, уража́ємось, уража́ємся
2 особа уража́єшся уража́єтеся, уража́єтесь
3 особа уража́ється уража́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уража́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уража́вся, уража́всь уража́лися, уража́лись
жін. р. уража́лася, уража́лась
сер. р. уража́лося, уража́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уража́вшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(дивуватися)

Словник відмінків

Інфінітив уража́тися, уража́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уража́ймося, уража́ймось
2 особа уража́йся, уража́йсь уража́йтеся, уража́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уража́тимуся, уража́тимусь уража́тимемося, уража́тимемось, уража́тимемся
2 особа уража́тимешся уража́тиметеся, уража́тиметесь
3 особа уража́тиметься уража́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уража́юся, уража́юсь уража́ємося, уража́ємось, уража́ємся
2 особа уража́єшся уража́єтеся, уража́єтесь
3 особа уража́ється уража́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уража́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уража́вся, уража́всь уража́лися, уража́лись
жін. р. уража́лася, уража́лась
сер. р. уража́лося, уража́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уража́вшись

Словник відмінків

Інфінітив уража́тися, уража́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уража́ймося, уража́ймось
2 особа уража́йся, уража́йсь уража́йтеся, уража́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уража́тимуся, уража́тимусь уража́тимемося, уража́тимемось, уража́тимемся
2 особа уража́тимешся уража́тиметеся, уража́тиметесь
3 особа уража́тиметься уража́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уража́юся, уража́юсь уража́ємося, уража́ємось, уража́ємся
2 особа уража́єшся уража́єтеся, уража́єтесь
3 особа уража́ється уража́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уража́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уража́вся, уража́всь уража́лися, уража́лись
жін. р. уража́лася, уража́лась
сер. р. уража́лося, уража́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уража́вшись

Словник синонімів

ОБРАЖА́ТИСЯ (відчути образу, мати до когось почуття гіркоти, досади, викликані його словами, поведінкою), ВРАЖА́ТИСЯ[УРАЖА́ТИСЯ], ОБИЖА́ТИСЯрозм.,ЗОБИДЖА́ТИСЯ[ЗОБИЖА́ТИСЯ]розм.,КРИ́ВДИТИСЯрозм.,ДУ́ТИСЯна кого, що, розм.,КРИВДУВА́ТИСЯрідше, ОБРА́ЖУВАТИСЯрідше. - Док.: обра́зитися, вра́зитися[ура́зитися], оби́дитися, зоби́дитися, покри́вдитисярідше.- Ну, я бачу, що з тобою не можна серйозно говорити, - образилась Майя, - ти зі мною просто не рахуєшся (М. Хвильовий); [Хуса:] Я сам казав: навіщо се?Та мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Леся Українка); [Риндя:] ..Ой і зобидили ж вас, Антоне Тимофійовичу. [Кряж:].. Нічого, Мефодію, ми не зобиджаємось... Ще й наша гречка зацвіте... (М. Зарудний); - Славно живеш з нею? - добріє обличчя Плачинди. - Та не зобижаюсь (М. Стельмах); Петрова, здивована, погляділа на його, не знаючи, чи кривдитися з його слів, чи сміятися з їх (А. Кримський); Вона чогось почала на мене дутися (М. Руденко); Комендант обняв панотця поза шию і кривдувався: - Видиш, Ясю, як нас наші ґаздині малюють? (Марко Черемшина); Дід говорив се так добродушно, що Іванові якось ані на думку не прийшло ображуватися (І. Франко).