-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упро́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упро́хуймо
2 особа упро́хуй упро́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упро́хуватиму упро́хуватимемо, упро́хуватимем
2 особа упро́хуватимеш упро́хуватимете
3 особа упро́хуватиме упро́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упро́хую упро́хуємо, упро́хуєм
2 особа упро́хуєш упро́хуєте
3 особа упро́хує упро́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упро́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упро́хував упро́хували
жін. р. упро́хувала
сер. р. упро́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упро́хувавши

Словник синонімів

БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИпідсил.,МОЛИ́ТИпідсил.;МОЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПРОСИ́ТИСЯрозм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.); УПРО́ШУВАТИ[ВПРО́ШУВАТИ], УПРО́ХУВАТИ[ВПРО́ХУВАТИ] (пильно і тривалий час просити). - Док.: ублага́ти[вблага́ти], умоли́ти[вмоли́ти], упроси́ти[впроси́ти], упроха́ти[впроха́ти]. - Євгеніє! Женю!.. Боже мій, таки стрілися!.. Я благав про це долю - і ось, нарешті (А. Хорунжий); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого на стежках, розмаяних вві сні? (Н. Забіла); Просив, молив [Олексій], щоб вона [Галочка] виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ’яненко); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!" (І. Котляревський); - Тебе, наша княгине, ні впросити, ні вблагати, - не споглянеш, не подивишся (Ганна Барвінок); Упрохали мене товариші стать в голові діла (М. Кропивницький). - Пор. 1. проси́ти.