-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уну́к уну́ки
родовий уну́ка уну́ків
давальний уну́кові, уну́ку уну́кам
знахідний уну́ка уну́ків
орудний уну́ком уну́ками
місцевий на/в уну́кові, уну́ку на/в уну́ках
кличний уну́че уну́ки

Словник синонімів

ВНУК[УНУ́К], ОНУ́К, ВНУЧА́. Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш); Стара Кайдашиха дуже любила свого онука, колихала його, цілувала, пестила (І. Нечуй-Левицький); І досі сниться: .. Сидить, Неначе й досі, сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча (Т. Шевченко).