унаджуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уна́джуваний уна́джувана уна́джуване уна́джувані
родовий уна́джуваного уна́джуваної уна́джуваного уна́джуваних
давальний уна́джуваному уна́джуваній уна́джуваному уна́джуваним
знахідний уна́джуваний, уна́джуваного уна́джувану уна́джуване уна́джувані, уна́джуваних
орудний уна́джуваним уна́джуваною уна́джуваним уна́джуваними
місцевий на/в уна́джуваному, уна́джуванім на/в уна́джуваній на/в уна́джуваному, уна́джуванім на/в уна́джуваних