уміркований 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умірко́ваний умірко́вана умірко́ване умірко́вані
родовий умірко́ваного умірко́ваної умірко́ваного умірко́ваних
давальний умірко́ваному умірко́ваній умірко́ваному умірко́ваним
знахідний умірко́ваний умірко́вану умірко́ване умірко́вані
орудний умірко́ваним умірко́ваною умірко́ваним умірко́ваними
місцевий на/в умірко́ваному, умірко́ванім на/в умірко́ваній на/в умірко́ваному, умірко́ванім на/в умірко́ваних