-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умости́тися, умости́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умості́мося, умості́мось, умості́мся
2 особа умости́ся, умости́сь умості́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умощу́ся, умощу́сь умо́стимося, умо́стимось, умо́стимся
2 особа умо́стишся умо́ститеся, умо́ститесь
3 особа умо́ститься умо́стяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умости́вся, умости́всь умости́лися, умости́лись
жін.р. умости́лася, умости́лась
сер.р. умости́лося, умости́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умости́вшись

Словник синонімів

РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про одну особу, декількох або багатьох людей - зайняти приміщення для проживання або яке-небудь місце, сідаючи, укладаючись тощо), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, УЛАШТУВА́ТИСЯ[ВЛАШТУВА́ТИСЯ], УМОСТИ́ТИСЯ[ВМОСТИ́ТИСЯ], УПОРЯДИ́ТИСЯ[ВПОРЯДИ́ТИСЯ], УПОРЯДКУВА́ТИСЯ[ВПОРЯДКУВА́ТИСЯ], ОСІ́СТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм., ОТАШУВА́ТИСЯрідше; ПРИМОСТИ́ТИСЯрозм., ПРИТУЛИ́ТИСЯрозм., ПРИЛІПИ́ТИСЯрозм., ПРИТКНУ́ТИСЯрозм., ПРИХИЛИ́ТИСЯрозм., ПРИХИСТИ́ТИСЯрозм. (перев. не дуже зручно, на невеликому, тісному просторі). - Недок.: розташо́вуватися, розмі́щуватися[розміща́тися], улашто́вуватися[влашто́вуватися], умо́щуватися[вмо́щуватися], приміща́тися, примі́щуватися, пристро́юватися, примо́щуватися, мости́тися, приту́люватися, притуля́тися, ліпи́тися, прилі́плюватися, притика́тися. Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок (Григір Тютюнник); Не встигли розміститись у вагоні, як рушив поїзд (Л. Смілянський); З великим гамором дітвора розміщувалася навколо рядна (О. Донченко); Тарас Григорович влаштовувався у густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші (З. Тулуб); Морозицький знову вмостився у кріслі (О. Лупій); Через вулицю під парканом тісною лавою збились чоловіки, парубки, дівчата.. Над ними другим ярусом впорядились на паркані і поміж темним гіллям дерева діти (С. Васильченко); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Я.. сідав у човен і, оташувавшись у вершині, ловив рибу (П. Саксаганський); Зінька.. примостилася на камені, котрий лежав біля самісінького порога (І. Нечуй-Левицький); Голосно каркнула.. ворона. Вона приліпилася на вершечку липи (Ю. Збанацький); В Харкові, в спеку, в театрі "Муссурі" Десь я приткнувся в останнім ряду (Л. Первомайський); Набігається [Цимбалюк] з саженем по полю, прихилиться де-небудь та й поснідає (О. Гончар); Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів.., серед густої маси спітнілих людей у шинелях, сіряках, лахах (В. Підмогильний).
УЛАШТУВА́ТИСЯ[ВЛАШТУВА́ТИСЯ] (поміщатися, сідати, лягати, перев. зручно, вигідно, в якому-небудь місці), УМОСТИ́ТИСЯ[ВМОСТИ́ТИСЯ], ПРИМОСТИ́ТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, УГНІЗДИ́ТИСЯ[ВГНІЗДИ́ТИСЯ], ПІДМОСТИ́ТИСЯрозм. - Недок.: улашто́вуватися[влашто́вуватися], умо́щуватися[вмо́щуватися], примо́щуватися, приміща́тися[примі́щуватися], угні́жджуватися[вгні́жджуватися], підмо́щуватися. Охрім з Каюмовим влаштувалися всередині карети (В. Кучер); Подруги тісно посідали на дивані, умостилися на нього з ногами (О. Донченко); Мармура сідає на лавку і дивиться у вікно наперед паровоза, а Іван примощується біля нього (С. Чорнобривець); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Старші вгніздились в кріслах та на м’якій канапі і балакали стиха (І. Нечуй-Левицький); Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (І. Котляревський).