-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | умоло́чувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | умоло́чуймо |
2 особа | умоло́чуй | умоло́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | умоло́чуватиму | умоло́чуватимемо, умоло́чуватимем |
2 особа | умоло́чуватимеш | умоло́чуватимете |
3 особа | умоло́чуватиме | умоло́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | умоло́чую | умоло́чуємо, умоло́чуєм |
2 особа | умоло́чуєш | умоло́чуєте |
3 особа | умоло́чує | умоло́чують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
умоло́чуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | умоло́чував | умоло́чували |
жін. р. | умоло́чувала |
сер. р. | умоло́чувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
умоло́чувавши |
Словник синонімів
МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИ заст., ГАРМАНУВА́ТИ заст. (тягаючи кіньми або волами коток чи колоду); ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ОБМОЛО́ЧУВАТИ (певну кількість збіжжя); УМОЛО́ЧУВАТИ [ВМОЛО́ЧУВАТИ] (частину чогось). - Док.: змолоти́ти, помолоти́ти, промолоти́ти, розмолоти́ти, згарманува́ти, обмолоти́ти, умолоти́ти [вмолоти́ти], околоти́ти [околотува́ти] розм. (нерозв’язані снопи). Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба або гарманували кіньми й волами (І. Нечуй-Левицький); У полі косили, а тут [на гармані] одразу ж і гарманили (Я. Баш); - Хліб, як змолотиш, не продавай, щоб була своя мука... (М. Коцюбинський); В сінях Катерина обмолочувала снопи вівса (С. Чорнобривець); - Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, - умолоти́ (Ганна Барвінок).