-1-
дієслово доконаного виду
(ум’яти) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив умня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умні́мо, умні́м
2 особа умни́ умні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умну́ умнемо́, умне́м
2 особа умне́ш умнете́
3 особа умне́ умну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умня́в умня́ли
жін.р. умня́ла
сер.р. умня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
умня́тий
Безособова форма
умня́то
Дієприслівник
умня́вши

Словник синонімів

Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ[ВЖИВА́ТИ] розм.,ПОЖИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ПОЖИВА́ТИрозм.,КУСА́ТИрозм.,ЖУВА́ТИрозм.,ірон.,РЕМИГА́ТИвульг.,ТРАПЕЗУВА́ТИзаст., жарт., ірон.,ЗАЇДА́ТИдіал.,ХАРЧУВА́ТИдіал.,ГА́МАТИ[ГА́МКАТИ]дит.,Ї́СТОНЬКИнезм. пестл., дит.,Ї́СТОЧКИнезм. пестл., дит.; ПРИПАДА́ТИдо чого;НАМИНА́ТИрозм.,УМИНА́ТИрозм.,МОЛОТИ́ТИрозм.,ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ]розм.,УКЛАДА́ТИ[ВКЛАДА́ТИ] розм.,УТИРА́ТИ[ВТИРА́ТИ] розм.,РУБА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм.,МОТА́ТИфам., ЖЕ́РТИвульг., ЛУПИ́ТИвульг.,ЛО́ПАТИвульг., ТРІ́СКАТИвульг.,ТРОЩИ́ТИвульг., ЗАЖИРА́ТИвульг., ЗЖИРА́ТИвульг.,НАВЕРТА́ТИвульг.,ПЕ́РТИвульг.,ГАТЕЛИ́ТИфам.,ПРАСУВА́ТИфам.,ЗАТИРА́ТИдіал.,ТЛИ́ТИрозм. (жадібно, багато, не відриваючись); КОВТА́ТИрозм.,ГЛИТА́ТИрозм.,ХЛИСТА́ТИрозм., ТЬО́ПАТИрозм. (перев. ложкою рідку страву), ЛИГА́ТИвульг. (поспіхом, не жуючи); ПОЇДА́ТИ, ПІДМІТА́ТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИрозм.,ПРОГЛИНА́ТИрозм.,ПОЖИРА́ТИвульг.,ПРОЖИРА́ТИрозм.вульг. (жадібно, повністю); ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ[ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ[ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПОКРІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (трохи); ЧА́ВКАТИрозм.,ЧВА́КАТИрозм.,ЧВАКОТІ́ТИрозм.,ЧВЯ́КАТИрозм. (їсти, голосно прицмокуючи губами). - Док.: з’ї́сти, спожи́ти, зажи́ти, поживи́тися, ужи́ти[вжи́ти], пожи́ти, укуси́ти[вкуси́ти], зжува́ти, зремиґа́ти, заї́сти, га́мнути[га́мкнути], зага́мати[зга́мати][зга́мкати], припа́сти, ум’я́ти[умня́ти], умолоти́ти[вмолоти́ти], вбра́ти[убра́ти], укла́сти[вкла́сти], уте́рти[вте́рти], зруба́ти, змота́ти, убга́ти[вбга́ти], зже́рти, злупи́ти, зло́пати, поло́пати, стрі́скати, строщи́ти, заже́рти, зже́рти, наверну́ти, спе́рти, проковтну́ти, злига́ти, пої́сти, підмести́, поглину́ти, проглину́ти, поже́рти, проже́рти, підживи́тися, підкріпи́тися, покріпи́тися, підси́литися. Кажуть сусіди, що тут ходили, - її сім’я все макуху їла і стала примішувати бадилля, назбиране з осені (В. Барка); Широко живеш, Мар’яне: ковбасу споживаєш! (М. Стельмах); Вона сиділа у своїй скромній світличці.. й заживала проскурку (М. Коцюбинський); Декотрі шукають затінку, інші виймають харчі й живляться (Леся Українка); Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає! (прислів’я); Малому було все байдуже: аби поживився, виспався, скупався, він більше і не бажав (О. Маковей); Поживай Хведьку, то хрін, то редьку (М. Номис); За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що і самому кусати і вивезти лишнє на продаж (Панас Мирний); Дика коза унадилась до чоловіка в город капусту жувати (казка); Балоун ремиґав партику солдатського хліба (переклад С. Масляка); Отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувати (О. Стороженко); Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (О. Кобилянська); Майстер скінчив свою роботу і харчував колостола (Марко Черемшина); Жінка сало гамнула та на кота звернула (М. Номис); І їстоньки - не їм, і питоньки - не п’ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Л. Глібов); [Квасилиха:] Їсточки вже так скортіло, аж тім’ячко болить... (М. Кропивницький); Грицько.. хотів припасти до бублика.., але зупинивсь (Б. Грінченко); Я собі сидів за столом, вряди-годи прислухався до лотокового шуму жіночих голосів і наминав смачні страви (Є. Гуцало); Він видудлив молоко, умняв булочку (Ю. Яновський); Умолотити тарілку борщу; Рябку й не сниться, не верзеться.. Що вовк ягнят, а тхір курчаток убирає (П. Гулак-Артемовський); Він собі спродав глину та пригощається десь у молодиці, укладає пухкенькі вареники з вишнями (О. Гончар); - А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (В. Собко); - Як мотає? Наче три дні не їв (С. Васильченко); Устав хазяїн, сів - жере, аж чавка... (збірник "Україна сміється"); [Євфросина:] Тепер люде стали багато їсти. Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький); - Лопай, нечиста сило! Тільки йому й робити, що цілісінький день їсть (а лопав здорово) та спить (О. Стороженко); - Ти от поїхав у місто, краватки носиш, а гнойку понюхати боїшся, хоча сало любиш тріскати (Григір Тютюнник); Черва.. так то їла листя, а то вже гіллячки трощить (Остап Вишня); Зажер усе, нічого не зіставив (Словник Б. Грінченка); Гусінь капусту зжерла; - Таких панів, що бублик у руці держить, а чорну луску хліба прасує, - знаємо! (Г. Косинка); Панотець затирав сметану з свіжим сиром (А. Свидницький); - Було не тлити весь ранок, було собі лишати й на вечір! - сказав дід Панько (І. Франко); Йому б оце лежати на печі, та вареники ковтати, та люльку смоктати (З. Мороз); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); Учивсь [Гриць] дуже добре, а їв у бурсі дійсно геніально.. Поїдав не тільки свої порції, але й товаришів (О. Маковей); З їжі підмів все, що знайшлося у Валета на кухні (П. Дорошко); Ще пес не встиг поглинути недоїдків, а Майстри вже збираються кудись (Ю. Збанацький); Він [Хо] присунув до себе страви й узявся їх проглинати (Ю. Смолич); Пес пожирає пиріг, витягає довженную спину.., печеру усю затуляє (М. Зеров); Та я тоту бурішечку гірко прожираю, Варениці на полиці, на них позираю (коломийка); Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (М. Коцюбинський); Вони так не дуже поспішалися до шахти й устигли дома гарненько підкріпитись (С. Черкасенко); Всі.. покріпилися їдою на тому самому місці, де вчора вечері заживали (переклад М. Лукаша); Всю дорогу вона чавкала смажену курку (П. Панч); Чвакати паляницю. - Пор. 1. ковта́ти, 1. спожива́ти, 1. харчува́тися.