уметений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уме́тений уме́тена уме́тене уме́тені
родовий уме́теного уме́теної уме́теного уме́тених
давальний уме́теному уме́теній уме́теному уме́теним
знахідний уме́тений уме́тену уме́тене уме́тені
орудний уме́теним уме́теною уме́теним уме́теними
місцевий на/в уме́теному, уме́тенім на/в уме́теній на/в уме́теному, уме́тенім на/в уме́тених